Смерть Верґілія, Брох Герман, полная версия книги, читать онлайн

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Смерть Верґілія

— Голодранець, голодранець, голий, як палець!.. …Мати — вона мати повсюди і завжди… Але що спонукало їхнього малого проводиря вибрати саме цей шлях? Чи стане у хлопця снаги пройти його аж до кінця? Приголомшена материнськими вигуками, процесія стала, ніби не в змозі вже рухатись далі, й застигла у сповненім страху очікуванні, але потім усе ж таки піднеслася духом і знов узялася долати узвіз цей убозтва й нужди, східець по східцю нагору… …Виходить, голосів материнських, їхньої сили усе ж таки мало для того, аби щось спинити, назавжди утримати? Невже вони знають не все, невже вони знають так мало, що таки змушені дати своєму бранцеві волю? О материнська слабкість, вона сама здатна народжувати, сама здатна породжувати і через те про відродження нічого не знає і знати про нього нічого не хоче, не годна вона і збагнути, що народження, аби сенсу набути, потребує відродження, але що одне й друге, народження і відродження, ніколи не відбувалися б, якби одночасно із ними не відбувалась ніщота, якби ця ніщота не стояла за ними як остаточне зачаття, незмінне і вічне, й що лише з цього зв’язку нерозривного, зв’язку буття й небуття, з їхнього безмовно-шепітного споріднення потужно променіє безчасся, свобода людської душі, незрадлива її пісня вічности — не ілюзія і не погорда, а сама недоступна насмішкам і глумам доля людська, сама велич жорстока людської планиди…

Книга закрыта по требованию правообладателя.